Егрегор як структурна одиниця тонкого світу

Егрегори

Егрегори є основною структурною одиницею нашого Тонкого Світу.

Наприклад, існують такі вищі та нижчі егрегори: егоїстичний (найменший і найслабший з усіх), парний, сімейний, груповий, релігійний, кармічний, політичний тощо.

Егрегори – це структуровані еманаціямиЕманація (від латинського emanare: витікання), виникнення чогось звідкись, а саме виникнення нижчого, недосконалого з вищого досконалого. своєрідні Сутності-посередники між Вищими Світами та Свідомостями людей (і нелюдей), що впливають на ефірне, астральне та нижче ментальне тіла, і виконують також роль накопичувачів біоенергії. Вони є основною структурною одиницею нашого Тонкого Світу. Ці інформаційно-енергетичні Сутності у вигляді турбулентів утворюються зазвичай над певною географічною територією, де вони мають основні або масові точки свого прикріплення у вигляді каналів до відповідної їм за вібраціями людської Свідомості. Тому можна також сказати, що кожен Егрегор – це ще й особлива "країна" в Ментальних або Астральних Світах.

Кожен Егрегор випромінює енергоінформаційні потоки у вигляді психічної Енергії на строго визначених, властивих лише йому одному частотах, тому його сприймають не всі люди, а тільки ті, хто на нього – свідомо чи несвідомо – працює. Кожен Егрегор (виключаючи чорномагічного) має свої світлі сторони, які ведуть в область вищих матерій.

Практично, всі високодуховні Егрегори з метою надання своїй енергоструктурі більшої жорсткості, необхідної для успішного функціонування в умовах низьких Енергій Землі, змушені включати в себе безліч дрібніших і грубіших Егрегорів, що вступають у безпосередній контакт із Силами Темряви у боротьбі за Душу людини. Це неминуче тягне за собою зниження якості вібрацій всього Егрегора, що веде на різних енергетичних рівнях до спотворення та хибного тлумачення людьми його Ідей, а отже, і зниження рівня виконання покладеного на Егрегор завдання.

Протягом людської історії в ментальному тілі Землі утворилася велика кількість ментальних Егрегорів, різною мірою пронизаних як духовним, так і чуттєво-егоїстичним початком. У них живуть, як постійно, так і відвідуючи часто або лише іноді, ментальні та астральні тіла всіх людей. В основі будь-якого Егрегора на верхній осі обов'язково знаходиться Ідея, здатна притягнути до себе увагу (тобто забрати психічну Енергію) людських умів і Душ. Егрегори утворюються з психічних еманаційЕманація (від латинського emanare: витікання), виникнення чогось звідкись, а саме виникнення нижчого, недосконалого з вищого досконалого. людства як найнижчого або середнього, так і відносно високого рівнів вібрацій з метою ізоляції певних груп людей, об'єднаних однією Ідеєю, від вищих проявів цієї Ідеї. Основна ознака, що відрізняє людей, які служать одному й тому ж Егрегору, – це психічне відчуття, укладене у слові "свій".

Потрапивши за місцем народження або по крові (як, наприклад, релігійний Егрегор) у залежність від якогось Егрегора, людина стає знаряддям його насичення та дії, підвладною будь-яким астральним течіям Енергій всередині цього Егрегора, який нав'язує людині певні жорсткі життєві установки, затягує на її індивідуальності петлю послуху, і Душа з одного Життя в інше змушена нести кармічний зв'язок із цим Егрегором.

Ментальное тіло однієї й тієї ж людини на своїх різних вібраційних рівнях може належати одночасно кільком Егрегорам. Ментальне тіло однієї людини може перебувати в найсильнішій залежності від якогось Егрегора (наприклад, від християнського та математичного одночасно), а в іншої людини – може практично не вступати ні в які контакти з цими ж самими Егрегорами. Їхній вплив на неї буде нікчемним.

Якщо ж він створюється колективізмом, тобто сукупністю схожих оман, то він за своєю суттю є звичайним ФАНТОМОМ або міні-Егрегором, що має можливість проявляти свою силу лише за збігу певних обставин, що цьому сприяють. Основною якістю, що визначає саму природу такого міні-Егрегора, є те, що він однаково не здатний ні створювати сприятливі для себе фактори, ні знищувати ворожі. Якщо Егрегор утверджується Вищим синтезом, то він існує як необхідна зовнішня опора – тіло синтезу. У другому випадку він може лише користуватися обставинами, що склалися поза його волею, а в першому він просто змушений буде негайно відступити, щоб не бути знищеним.

Егрегори володіють сконцентрованим вольовим зарядом та еквівалентом свідомості, що відповідає рівню різних спільнот людей – національних, соціальних, економічних, релігійних, професійних та інших. Кожен Егрегор завжди виникає задовго до того, як на Землі з'явиться відповідна його завданню організація, оскільки саме він створює на Землі певні умови і посилає обраним ним людям відповідні енергопотоки. На Фізичному ж Плані все виглядає так, ніби колектив виникає "з нічого", ніби "сам по собі".

Кожен Егрегор, будучи живою інформаційно-енергетичною Сутністю, має властивість рости, видозмінюватися і помирати, підкоряючись діям Закону Карми або у зв'язку з покладеною на нього більш могутнім Егрегором кармічною задачею. Виконавши своє завдання, Егрегор, точно так само, як і особистість людини, енергетично розформовується. Але, зникаючи в одній якості, він може після своєї "Смерті" трансформуватися в новий Егрегор, що абсолютно відрізняється від попереднього за якостями вібрацій енергії, що його складає.

Енергетика Егрегора визначається двома моментами: його здатністю взаємодіяти з навколишнім середовищем та шириною його енергоінформаційних каналів із Егрегором, що його створив. Енергетичне підживлення в момент народження має досить розгалужену мережу каналів, які дозволяють йому адаптуватися до навколишнього оточення та почати посилати через них своєму провідному Егрегору унікальні й тільки для нього характерні енергоінформаційні потоки. По мірі виконання ним свого кармічного завдання, мережа каналів звужується, що знижує його рухливість та гнучкість, призводить до зниження загального стану інформативності та енергетики з подальшою кристалізацією.

Якщо Егрегор, будучи залученим у потоки інволюційних Енергій, не виконав свого кармічного завдання, то в ньому (як і в людини) накопичується деяка кількість Енергії, невитраченої ним на еволюційні потреби. Особливістю цієї енергетики є її здатність до швидкого "псування" та деградації в примітивніші форми, захоплюючи при цьому за собою на інволютивний шлях і найближчі до неї енергетичні структури (зокрема, і людей, що служать даному Егрегору).

Такий Егрегор відразу ж втрачає підтримку з боку свого провідного Егрегора, кристалізується на низькому енергетичному рівні і стає нездатним до продуктивного існування в даному середовищі, яке завжди сильніше будь-якого Егрегора, що проявляється в ньому. В аналогічній ситуації опиняються і люди, що погано виконали або взагалі не виконали кармічні завдання своїх втілень.

У таких випадках відбувається дисгармонійне перекриття каналів з мізерним енергетичним пайком (щоб дарма не витрачати Енергію), в результаті чого така людина втрачає інтерес до Життя, її існування здається їй безперспективним і безпросвітним, через що настає депресія, у багатьох закінчується самогубством. Але таке відключення відбувається не відразу.

Якщо якась груба якість почала гальмувати еволюційний розвиток людини і не дає їй зосередитися на виконанні своєї програми, то Егрегор починає прокручувати одну й ту ж підказуючу ситуацію, з кожним новим разом все більше жорсткості умови. Так може тривати доти, доки не вичерпається час, відведений людині для відпрацювання програми втілення, або ж людина, нарешті, не зробить правильний вибір. Варто тільки людині почати виконувати свою програму втілення і перейти на інший, більш творчий рівень існування, як тут же відбувається автоматичне відкриття енергоінформаційного каналу, що зазвичай асоціюється з дивом: людина починає набагато тонше сприймати навколишній світ і інакше оцінювати події, що відбуваються в її Житті.

Чим вищий еволюційний рівень, досягнутий людиною, тим більше вона може відхилитися від програми свого втілення і тим більші гармонійні або дисгармонійні зміни вона може внести в Карму свого Егрегора. Після виконання людиною завдання свого втілення, куруючий її Егрегор плавно і поступово перекриває енергоканал, що з боку виглядає так, ніби людина творчо вичерпала себе на даній ниві і тепер шукає нову сферу застосування своїх здібностей, де вона так само може досягти істотних висот.

Терміни існування закостенілого або вмираючого Егрегора можна на деякий час збільшити, вливаючи в нього нові Ідеї та Думки, що становлять основу інших, більш життєздатних Егрегорів. Але дуже рідко ці спроби призводять до якісної трансформації енергетичної Сутності; частіше за все це просто подовжує її агонізацію, оскільки будь-яка якісна зміна Егрегора веде до зміни спектра його випромінювання, а отже, і до збою в роботі каналів, розрахованих на попередню якість складової його енергетики.

Коли добре ментально енергетизований Егрегор тільки починає розвиватися, рости і набирати ідейну міць, він має дуже широкий спектр каналів зв'язку, здатний охопити дуже велику кількість Свідомостей людей. Але коли, виконавши свою місію, він припиняє рости, то в його енергетичній структурі відбувається деякий застій Думок та Ідей, поступове їхнє відчуження і відмирання; у процесі починають переважати революційні тенденції, розраховані на перебудову структур і кристалізацію, що віщує швидке вмирання даного Егрегора в даній якості.

Сенс Еволюції Егрегора той же, що й у людини: чим високодуховнішим він стає, тим вищі джерела інформації стають йому доступними і тим могутнішим він стає енергетично, оскільки високовібраційна Енергія дає йому можливість доступу до дедалі потаємніших Таємниць Скарбниці Знань Бога-Творця. Як і все суще, Егрегор володіє певною свободою Волі та свободою Творчості, яка тим більша, чим вищі та якісніші Енергії, що становлять енергетичні тіла Егрегора. Чим більш енергетизована та інформована ця Сутність, тим швидше вона розвивається, поглинаючи або змушуючи служити собі слабші Егрегори.

Але ви дуже глибоко помилятиметесь, якщо будете уявляти собі Егрегор у вигляді якоїсь антропоморфної Сутності, наділеної такими чисто людськими емоціями, як заздрість чи ненависть, підлість чи злоба, підступність чи ревнощі... Це рівносильно уявленням деяких неосвічених людей про Бога, як про такого собі "дідуся", зображуваного на іконах, який "сидить на Небесах" і тільки тим і займається, що підглядає за людьми та контролює, як би хтось із нас чогось зайвого не сказав, не з'їв чи не зробив.

Той, хто так вважає, – ще дуже темна і нерозвинена людина і говорить суцільну нісенітницю, оскільки якості всіх цих космічних Сутностей базуються чисто на енергетичній основі та на відмінності у частоті вібрацій складової їхньої Енергії. Інша справа, що дії, що здійснюються Егрегорами, в нашій Свідомості отримують оцінку, що відповідає нашим поняттям про Добро і Зло, і асоціюються з тими чи іншими людськими почуттями.

Кожен новий Егрегор створюється Егрегором більш високого рівня для виконання на Фізичному Плані Землі певного кармічного завдання, тому вся його енергетична структура формується таким чином, щоб забезпечити можливості виконання даної програми, наділяючи його деякою незалежністю від оточення, гнучкістю та високою адаптаційною здатністю до постійно змінюваних умов Тонкого Світу. Розташування Егрегора у Просторі залежить від його еволюційного рівня, який автоматично надає в його розпорядження більш "високі" або ж більш "низькі" шари Тонкого Світу, що мають строго визначену частоту вібрації, яка переважає і в енергетиці кожного конкретного Егрегора.