Чакри, їхні рівні, плани та підплани - вступ.

Ієрархія чакр

Важливо розуміти, що описана ієрархія прихована від очей неуважного спостерігача. Більш-менш адекватно людина здатна сприймати вібрації трьох рівнів: своєї еволюційної чакри і (з труднощами) двох сусідніх, решта ж потоків знаходяться для неї в області казок, фантазій, легенд або розповідей мандрівників про життя аборигенів Центральної Африки. Людям, що за своїм еволюційним рівнем відрізняються на дві чакри, (наприклад, людині маніпури та людині вішуддхи) дуже важко знайти спільну мову. Реально між ними можливий лише один вид контакту: високе духовне учительство, коли один є для іншого дивом матеріалізованим ідеалом, до якого можна підходити лише з найбільшою пошаною, зрідка і не на надто близьку відстань. У сучасній західній цивілізації такі відносини не прийняті, що дуже її збіднює і стримує її розвиток, оскільки високе духовне учительство та учнівство властиві природі людини, і одного лише високого вчення їй, як правило, недостатньо — їй потрібен також і живий учитель.

Еволюційна різниця в чакру дає парі можливість взаєморозуміння, але за умови, що обидві людини завжди її усвідомлюють і мають на увазі. Фактично це відносини практичного духовного учительства, хочуть це визнавати партнери чи ні. Спроби ігнорування різниці в еволюційному рівні хоча б одним з них швидко ведуть до плачевних результатів. Тут провідні егрегори дуже чітко розподіляють ролі, і людям нічого не залишається, як підкоритися. Інакше вони вступають у конфлікт вже не тільки (і не стільки) один з одним, скільки з волею обох егрегорів.

Тепер розглянемо характерні вібрації різних планів. Вони визначають пафос, або основний зміст життя та діяльності людини (системи).

Муладхарний план

Муладхарний план дає пафос утримання щойно досягнутого, боротьби з ворогами, які намагаються це відібрати і відкинути людину з позицій, які вона з таким трудом і позбавленнями завойовувала. Такий, зокрема, пафос революції. Основний зміст муладхарного плану — це перший план нової чакри — це боротьба з силами (зовнішніми та внутрішніми), що намагаються стягнути людину на рівень попередньої чакри. Наприклад, при переході від свадхістхани до маніпури, тобто на рівні маніпура-муладхара людина бореться з власною лінню, святістю та лінивим паразитизмом, а при переході від маніпури до анахати, тобто на рівні анахата-муладхара, її основні спокуси — це жорсткість, непримиренність та агресія.

Свадхістханний план

Свадхістханний план це пафос стійкого самопідтримувального життя, пожинання плодів успіху попереднього плану. Достаток, радість, освоєння безкоштовно отриманої спадщини. Тут зусилля швидко дають результат. І акцент стоїть явно на ньому, а не на попередній роботі. Так діти революціонерів та нуворишів дуже погано розуміють своїх батьків, вміючи перетворити на свято що завгодно, а реальні страждання та каторжна праця попереднього покоління — в красиву легенду, в яку справжні учасники з їхніми нав'язливими спогадами вписуються досить погано.

Маніпурний план

Маніпурний план дає пафос посилення, створення стійкої структури, або системи управління, що підтримує досягнення, можна навіть сказати, розквіт життя на попередньому плані, яка, звичайно, була багато в чому хаотична та неорганізована. Ця стійка структура, однак, тяжіє до деякої жорсткості і починає з часом загрожувати тому самому життю, для більшого процвітання якого вона була створена, і певною мірою на ній паразитувати. З приводу цього етапу розвитку було сказано: «За що боролися, на те й напоролися».

Анахатний план

Анахатний план це пафос любові піднесеної, так, як людина її розуміє, просвітлення та чистоти: тут якість явно краща за кількість (цим анахата відрізняється від свадхістхани). На цьому плані стає зрозумілим, що без Божого благословення нічого доброго не виходить, і людина починає інстинктивно шукати це благословення і займатися лише тим, на що його отримує. На цьому плані структури маніпурного плану частково відмирають, а інші перетворюються і отримують зовсім інший сенс і функції, ніж при своєму створенні.

Вішудхівський план

Вішудхівський план має пафос досконалого втілення реальності, інтуїтивно прозріваної на попередньому плані анахати. Це можуть бути бездоганні технології, інструменти, теорії або рухи, але в будь-якому випадку вони цілком реальні (тобто знаходяться на вібраціях відповідного тіла) і справляють враження чуда, яким певною мірою і є. На свадхістхані-вішуддхі знаходяться, наприклад, високоякісні ремісничі вироби, на маніпурі-вішуддхі — досконала система регулювання капіталістичної економіки, на анахаті-вішуддхі — музикант-любитель.

Аджнівський план

Аджнівський план це пафос об'єднання, прагнення до синтезу різнорідних течій, груп тощо, що досягли досконалого прояву на плані вішуддхи. Тепер їм стає тісно і нуднувато в межах своїх егрегорів, і вони хочуть збагатитися за рахунок взаємних зовнішніх обмінів, а потім об'єднатися, знайшовши деяку спільну точку збірки. Свадхістхана-аджна — об'єднання роздроблених феодальних маєтків з економічних міркувань. Маніпура-аджна — об'єднання країн у військові блоки за політичними, також екуменічний рух церков (рівня маніпури).

Сахасрарний план

Сахасрарний план дає пафос занурення в єдину всеохоплюючу реальність: експлуатація, застосування теорії до практики, включення елемента в систему. Свадхістхана-сахасрара: дрібні князівства, що об'єднуються під релігійною або національною егідою, утворюють державу, яка гармонійно включається у світову співдружність.

І, нарешті, підплани. Вони визначають стиль і засоби, тобто спосіб оформлення життя та зусиль людини, які аж ніяк не байдужі для еволюції. Кожна людина повинна докладати свої зусилля в стилі свого еволюційного підплану, чого часто не розуміють або не хочуть визнавати оточуючі, батьки і взагалі жорсткі, «негуманістичні» соціальні структури.

Муладхарний підплан

Муладхарний підплан — це стиль боротьби за щось або проти чогось; утримання рівня у важких умовах; методи погроз, придушення, голодовок, «ліктів» на маніпурі та аскетизму на анахаті суто самостійності.

Свадхістханний підплан

Свадхістханний підплан— стиль красивого життя з надмірностями, методи хабарів та підкупу (що набагато приємніше за муладхарний шантаж), «руки», прийняття та надання допомоги та благодійності, розширення можливостей за чужий рахунок або іншим людям.

Маніпурний підплан

Маніпурний підплан— стиль тиску, примусу, використання допоміжних засобів (інструментів) та проміжних ланцюжків, тобто опосередкування, а також всіляке структурування як метод вирішення завдань.

Анахатний підплан

Анахатний підплан— стиль ненав'язливості, невтручання, апріорно доброзичливого ставлення, ввічливості як прагнення адекватно сприйняти іншого і говорити з ним коректно та зрозумілою йому мовою. На неуважного спостерігача може справляти враження аморфності, особливо якщо в соціумі прийнятий стиль маніпурного підплану. Методи взаємних поступок, розумних компромісів, пошуків «миру без анексій та контрибуцій». Там, де маніпура вимагає, анахата просить, і нерідко з більшим ефектом.

Вішудхівський підплан

Вішудхівський підплан— це стиль блискучий; методи, доведені до досконалості. Ключові слова: ефективність, точність, адекватність, бездоганність.

Аджнівський підплан

Аджнівський підплан— методи поєднання найрізнорідніших об'єктів. Комплексний, синтетичний підхід, «з миру по нитці», пошук несподіваних поєднань, принципово нових поглядів, позицій та рішень. «Науковий», або антидогматичний підхід.

Сахасрарний підплан

Сахасрарний підплан— стиль занурення в реальність та імпровізації, включення раніше ізольованого об'єкта у всеохоплюючу його систему. При цьому деякі проблеми знімаються як несуттєві, а інші видозмінюються, але зате виникають системні труднощі, які повинні бути вирішені. Це, наприклад, навчання методом занурення, групова психотерапія за Карлом Роджерсом. Так закомплексованого підлітка батьки відправляють на літо в трудовий табір: поживи сам і Бог тобі на допомогу.

Одна з проблем еволюційного розвитку — це зриви. Природний розвиток полягає в опрацюванні підпланів один за одним, і якщо людина, не опрацювавши даний підплан, намагається перейти на наступний, її зазвичай досить швидко і плавно повертає назад, і це не викликає особливого стресу. Однак іноді підготовлений перехід на наступний підплан призводить до зриву вниз на цілий план або навіть чакру, і це може сприйматися людиною як падіння або крах. Такі ситуації, однак, досить типові, оскільки реальний еволюційний розвиток йде нерівномірно. Людина вчить те, що трапляється, і освоює те, що Бог пошле, але, на жаль, далеко не все, що Він посилає. І тому, опрацьовуючи, наприклад, астральну маніпуру-свадхістхану, здатна пропустити її маніпурний підплан, що може залишатися непоміченим досить довго, наприклад, поки вона не дійде успішно до астральної анахати-свадхістхани. Опрацювавши її свадхістханний підплан і вважаючи свої емоції вже абсолютно стійко анахатно-чистими, людина виходить на астральну анахату-свадхістхану-маніпуру, і раптом — сивина в бороду, біс і свадхістхану в ребро. Коротше, вона зісковзує назад, але не на підплан, а на чакру, провалюючись на маніпуру-свадхістхану-маніпуру: закохується як хлопчик, абсолютно приземлено, захоплено й егоїстично.

Однак ще до такого зриву людина відчуватиме свою внутрішню невідповідність та непідготовленість до того, що з нею відбувається. Проте, належне смирення та старанність прикличуть їй на допомогу сили, які в змозі допомогти людині впоратися з покладеною на неї, на перший погляд, непосильною задачею і попутно, так би мовити, у фоновому режимі пропрацювати минулі «хвости», не спускаючись надовго на нижчі рівні. Це шлях сильних людей. Слабка людина в якийсь момент втрачає мужність і залишає опір і благополучно приземляється на план або чакру нижче занадто важкого для неї рівня, запропонованого кармою. Однак не будемо судити. По-перше, в таких питаннях людина підзвітна тільки своєму вищому «Я» та кармічному егрегору, а по-друге, хто знає: можливо, нинішній зрив і зісковзування вниз на план з ретельним подальшим опрацюванням збережуть її в майбутньому від падіння на чакру, а то й дві, що супроводжується куди сильнішими бризками та вихорами потоку світової карми. На жаль, не все так просто, і є дуже серйозні причини, з яких шлях слабкої людини є прямим шляхом до Гагтунгра та страждань, хоча й відстрочених, але ще більших, ніж ті, які випадають на долю сильного.

Протилежні до зривів ситуації — це медитативні підйоми на план, іноді на чакру або навіть більше. Так людині показують її еволюційне майбутнє і дають чуттєві орієнтири, які здаються їй недосяжними (а при різниці більше, ніж в чакру, іноді й не особливо привабливими). Найчастіше медитативні підйоми здійснюються шляхом інверсії плану та підплану, рівня та плану або рівня та підплану: наприклад, людина рівня маніпури-анахати-аджні може медитативно підніматися до маніпури-аджні-анахати, анахати-маніпури-аджні або, набагато рідше і дуже короткочасно, до аджні-анахати-маніпури. Іноді, однак, подібні інверсії проходять майже непомітно для людини та оточуючих, і тут важливо не помилитися.

Так, викладач технічного вишу, людина в принципі жорстка, але зовні завжди коректна, взагалі перебуватиме на рівні маніпура-маніпура-анахата. Однак, ставлячись до студентів по-доброму і в той же час відчуваючи, що в силу їхньої деякої анархічної свадхістханної неорганізованості, властивої юнацькому віку, їм потрібна зовні тверда організуюча рука, на своїх заняттях він медитативно (але стійко) піднімається на рівень маніпура-анахата-маніпура, за що його студенти дуже люблять, проте їхні почуття погано зрозумілі домашнім нашого героя, які звикли до його маніпурно-маніпурної іпостасі (і сутності). Але пару разів у його житті, в хвилини сильних підйомів, його виносило на рівень анахати-маніпури-маніпури, і ці спогади — яскраве могутнє світло любові простору — назавжди залишилися в його пам'яті.